Богуславське НВО "Ліцей №3-МАН"


Меню сайту

Важливо






Учням


Форма входу

Погода

Пошук

Захист прав дитини

Кабінети довіри


 

Національна дитяча «гаряча» лінія


Національна дитяча «гаряча лінія»

Національна дитяча гаряча лінія


Національна гаряча лінія з питань запобігання домашнього насильства,
торгівлі людьми та гендерної дискримінації

Національна дитяча гаряча лінія


Головна » Статті » Вчителям » Поради психолога

Кейс-метод (кейс-стаді)

Кейс-метод (кейс-стаді)

Метод кейс-стаді (від англ. case study – "вивчення ситуації), відомий у вітчизняній освіті як кейс-метод або метод ситуацій (чи навчання на конкретних прикладах). Цей метод є дуже поширеним педагогічним інструментом в університетах США. Найбільш широко кейс -метод застосовується під час вивчення економіки та бізнес-наук. Використання кейс-методу також здобуло широке поширення у педагогіці, медицині, юриспруденції, математиці, культурології та політології. 

США є батьківщиною кейс-методу. Використання методу кейс-стаді в навчальній системі США розпочалось ще на початку ХХ століття в галузі права та медицини. Однак провідна роль у поширенні цього методу належить Гарвардській школі бізнесу.
На початку 20-х рр. минулого століття декан Гарвардської школи управління бізнесом у Бостоні Дін Донхем переконав своїх колег-викладачів використовувати цей метод на заняттях. 1921 року у Гарвардській школі бізнесу було видано перший збірник кейсів. "Новий” метод мав неабиякий успіх і поступово перетворився на основний метод навчання на факультеті. Навчання відбувалося за схемою, коли учні-практики пропонували конкретну ситуацію (проблему), а потім робили аналіз проблеми та надавали відповідні рекомендації.
Кейс-метод або метод ситуаційних вправ є інтерактивним методом навчання, який дає змогу наблизити процесс навчання до реальної практичної діяльності спеціалістів. Він сприяє розвитку винахідливості, вмінню вирішувати проблеми, розвиває здібності проводити аналіз і діагностику проблем.
Гарвардська школа бізнесу подає таке визначення методу кейс-стаді: "Метод навчання, за яким студенти та викладачі беруть участь у безпосередньому обговоренні ділових ситуацій та задач. Ці кейси, зазвичай, підготовлені в письмовій формі та сформульовані, виходячи з досвіду реальних людей, що працюють у сфері підприємництва, читаються, вивчаються та обговорюються студентами. Ці Кейси є основою для проведення бесіди, дискусії в групі під керівництвом викладача. Тому кейс-метод є одночасно і особливим видом навчального матеріалу, і особливим способом використання цього матеріалу в навчальному процесі.”
Проте поданим визначенням не можна обмежити глибинну сутність кейс-методу:
Кейс – це події, які реально відбулися в певній сфері діяльності і які автор описав для того, щоб спровокувати дискусію в навчальній аудиторії, підштовхнути учнів до обговорення та аналізу ситуації, до прийняття рішень.
Таким чином, ситуаційна вправа або кейс – це опис конкретної ситуації, який використовують як педагогічний інструмент.
Ситуаційні вправи виконують ряд важливих функцій. Вони допомагають учням:
• глибше зрозуміти тему, розвинути уявлення;
• отримати грунт для перевірки теорії, дослідження ідей, виявлення закономірностей, взаємозв’язків, формулювання гіпотез;
• пробудити інтерес, підігріти цікавість, заохотити мислення та дискусію;
• отримати додаткову інформацію, поглибити знання;
• переконатися у поглядах;
• розвинути і застосувати аналітичне і стратегічне мислення, вміння вирішувати проблеми і робити раціональні висновки;
• розвинути комунікаційні навички,
• але, що особливо важливо – поєднати теоретичні знання з реаліями життя, перетворити абстрактні знання у цінності і вміння учня.
Нині важливо зрозуміти, що освіта має відповідати потребам ринку. Абстрактні знання, відірвані від реальної ситуації дають мало користі. Учень зацікавлений в тому, щоб знання, отримані у навчальному закладі він міг легко застосувати на практиці.
Мета методу кейс-стаді – поставити учнів у таку ситуацію, за якої їм необхідно буде приймати рішення. Учні мають визначити істотні й другорядні факти, вибрати основні проблеми і виробити стратегії та рекомендації щодо подальших дій. Акцент робиться на самостійному навчанні учнів на основі колективних зусиль. При цьому роль вчителя зводиться до спостереження і управління дискусією учнів.
Учень, який готується до обговорення кейсу в класі, має вивчити факти, зробити висновки з даних фактів, оцінити альтернативи дій в даній ситуації і зробити вибір на користь того чи іншого плану дій. Більш того, учень має під час обговорення в класі, відстояти свої погляди і, в разі необхідності, переглянути початкове рішення. Учень має усвідомлювати, що користь від кейсу він може отримати лише в тому випадку, якщо він буде брати активну участь у дискусії.
Основними елементами кейсу є:
• Анатомія кейсу
• Середовище: де відбуваються події в кейсі.
• Тема: про що йде мова у кейсі.
• Питання: які піднімаються питання у кейсі.
• Дані: яка інформація подається у кейсі.
• Розв’язок кейса: який вимагається стиль мислення (дедуктивний – застосування теорії, індуктивний – створення теорії, конвергентний – аналітичний, дивергентний – творчий).
• Аналіз кейса: результат, який необхідно досягнути (закритий кейс – єдина відповідь, відкритий – кілька можливих відповідей).
• Час, необхідний для обговорення (мало часу, багато часу).
• Існує декілька типів кейсів. Найбільш поширеними з них є: кейс-випадок, кейс-вправа і кейс-ситуація.
Кейс-випадок.
Це короткий кейс, який розповідає про окремий випадок. Його можна використовувати під час лекції для того, щоб проілюструвати певну ідею або підняти питання для обговорення. Даний кейс можна прочитати дуже швидко і тому учням не треба готуватися вдома.
Кейс-вправа
Надає учневі можливість застосувати на практиці здобуті навички. Найчастіше використовується там, де необхідно провести кількісний аналіз.
Кейс-ситуація
Класичний кейс, що вимагає від учня аналізу ситуації. В ньому найчастіше ставиться запитання: "Чому ситуація набула такого розвитку і як становище можна виправити?”.
Кейс-ситуація, як правило, вимагає чимало часу для ознайомлення, тому з метою економії часу бажана попередня підготовка вдома.
Схема роботи над таким кейсом наступна:
1. Аналіз – пошук причин появи симптомів
2. Виявлення справжньої причини
3. Пошук варіантів рішення
4. Вибір оптимального рішення
5. Реалізація
6. Контроль
Із цих шести елементів у навчальному процесі найчастіше викори- стовуються тільки перші чотири, але і вони допомагають учневі набути практичний досвід.
Звичайно, метод кейс-стаді не принесе користі, якщо його відірвати від решти навчального процесу. Він має застосовуватися нарівні з іншими методами викладання. Питання, яке закономірно постає перед викладачем коли рішення про використання кейс -методу на заняттях вже прийнято, це питання про те, чи існує об’єктивний критичний мінімум (або максимум) кейсів, який забезпечить цілісність курсу та досягнення поставлених учбових цілей. Важко дати універсальну пораду в цьому питанні, адже все залежить не тільки та не стільки від нашого бажання, але й від інтелектуального та освітнього рівня аудиторії, з якою ми працюємо, від її готовності працювати по-новому. Одна закономірність вже чітко простежується: чим вищий рівень освітньої програми, тим легше та ефективніше працювати з кейсами.
Під час використання кейс-методу навчання необхідно дотримува- тися певних правил складання кейса, брати до уваги особливості роботи з кейсом у різних вікових групах, дотримуватися організаційних правил роботи над кейсом у групі і, крім того, слід правильно визначи-ти роль учителя, оскільки під час використання кейс-методу роль учителя суттєво відрізняється від традиційної.
Зміст кейса повинен відображати навчальні цілі. Кейс може бути коротким чи довгим, може викладатися конкретно або узагальнено. Слід утримуватися від надмірно насиченої інформації та інформації, що не має безпосереднього відношення до теми, що розглядається. У цілому кейс має містити дозовану інформацію, яка дозволяла б учням швидко зрозуміти суть проблеми та надавала б усі необхідні дані для її вирішення.
Кейси не повинні бути занадто великими. Об’ємні кейси більше під-ходять для підсумкових занять, для поточних занять краще Використо-вувати невеликі.
  Під час розв’язання кейса студент не тільки використовує отримані знання, але й виявляє свої особисті якості, зокрема уміння працювати в групі, а також демонструє рівень бачення ситуації. Причому актив-ність роботи кожного, хто навчається за цією методикою, залежить від багатьох факторів, основними з яких є кількісний і якісний склад учас-ників, організаційна структура підгрупи, її розміщення, загальна орга-нізація роботи з кейсом, організація обговорення результатів, підве-дення підсумків.

Література

1. Концепція 12-річної загальної середньої освіти. Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України.
2. Кейс-стади. Формула карьеры // hllp://www.cases.ru/case.hlml
3. Ковальчук Г.О. Активізація навчання в економічній освіті. – К.: КНЕУ,1999.–128 с.
4. Маргвелашвілі О. О месте кейса в русской бизнес-школе // Обучение за рубежом. – 2001. – №7.
5. Самарина С.М., Калугина С.А. Применение кейс-методов в преподавании маркетинга//Дело и сервис //http://www.dis.ru/market/arhiv/1999/4/14.html.
6. Хто пише найкращі кейси // hllp://www.management.com.ua.
7. Shapiro Benson P. Hints for Case Teaching. President and Fellows of Harvard College, 1984.
8. Twenty-Five Questions to Ask As You Begin to Develop a New Case Study. Harvard Business School Publishing Division. Boston, 1990.


Категорія: Поради психолога | Додав: Admin (14.02.2013)
Переглядів: 6937 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Актуально


Перекласти сайт




Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 563

Час

Корисні посилання

 
 

 
Вивчаємо інформатику
 
Видавництво педагогічна преса
 

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Міні-чат

Вверх
© 2020 Богуславське НВО "Ліцей №3 - МАН"