Богуславське НВО "Ліцей №3-МАН"


Меню сайту

Важливо






Учням


Форма входу

Погода

Пошук

Захист прав дитини

Кабінети довіри


 

Національна дитяча «гаряча» лінія


Національна дитяча «гаряча лінія»

Національна дитяча гаряча лінія


Національна гаряча лінія з питань запобігання домашнього насильства,
торгівлі людьми та гендерної дискримінації

Національна дитяча гаряча лінія


Головна » Статті » Вчителям » Поради психолога

Проектна технологія

Проектна технологія

У світлі Національної доктрини розвитку освіти в Україні метод проектів можна розглядати як один із шляхів реалізації парадигми особистісно орієнтованого навчання. "Метод” дає змогу втілити ряд найважливіших положень сучасної школи у світлі її переходу на новий зміст, структуру та 12-річний термін навчання. Звідси виникає потреба підготовки освітян до створення педагогічних проектів, які, базуючись на принципах технологічного підходу, забезпечуватимуть високу результативність діяльності педагога. Одночасно досвід проектної професійної діяльності є передумовою успішного застосування "методу проектів” у навчанні школярів. Спираючись на думку вчених та практиків, можна констатувати, що в системі підвищення кваліфікації проектна технологія забезпечує високу результативність діяльності, сприяє зростанню педагогічної майстерності, пробудженню творчої активності. 

Керуючись рекомендаціями та програмами МОН України й зважаючи на високу ефективність "методу проектів”, і, зокрема, на те, що проектування включене у програму курсової підготовки освітян ХОІПП, рекомендуємо адміністрації кожного навчального закладу провести роботу по інформуванню педагогів про "метод проектів” та підготовці педагогічних працівників до проектної діяльності.

І. Теоретико-методологічні засади педагогічного проектування
Слово "проект ” (у перекладі з латинської "кинутий вперед”) означає план, задум організації, влаштування, заснування будь-чого, тобто праобраз якого-небудь об’єкта, виду діяльності тощо.
Суть проектної технології (або традиційно "методу проектів”) вбачається у функціонуванні цілісної системи дидактичних засобів (змісту, методів, прийомів тощо), що адаптує навчально-виховний процес до структурних та організаційних вимог навчального проектування.
Принципи застосування проектної технології:
- добровільність
- актуальність проблематики,
- практична значущість,
- орієнтація на запит.
В педагогічній практиці запроваджуються:
- міні-проекти (протягом 1-3-х занять) як активні методи навчання,
- короткочасні проекти (від 2-х тижнів до місяця, відповідно до тривалості курсів)
- проекти середньої тривалості (кілька місяців).

Етапи процесу проектування:
- стратегічне прогнозування,
- моделювання,
- планування,
- визначення ефективності й кopeкції проекту.
На етапі стратегічного прогнозування за результатами діагностико-прогностичної діяльності, визначають головні потреби, проблеми й на основі цього - мету та конкретні завдання (цілі). За визначенням науковців, ціль - це а)усвідомлений образ майбутніх результатів; б) передбачення майбутніх результатів; в) формальний опис кінцевих ситуацій або станів спроектованої системи.
Кожна одинична ціль повинна відповідати таким вимогам: повнота змісту, операційність, визначеність кінцевого результату (піддаватись контролю, вимірюванню), визначеність у чaci, реалістичність, мотиваційність (спонукати до дій). Ранжування цілей (завдань) є результатом врахування необхідного, бажаного та можливого в даних конкретних умовах. Тобто, створюється iєpapxiчне «дерево» цілей проектної діяльності, яке відображає їхню диференціацію за рівнями значущості й органічну єдність головних, спеціальних та одиничних (часткових) цілей.
Наступний етап проектування - процес моделювання. Модель об'єкта - це така уявна або матеріалізована система, яка, відображаючи або відтворюючи основні компоненти та зв'язки, здатна замінювати об'єкт так, що її вивчення дає адекватну інформацію про цей об'єкт. Головними властивостями моделі є її подібність (повна або за певними критеріями), нейтральність (позбавлення від суб'єктивності), спрощення (певна схематизованість). Вона відтворює динамічні або функціональні характеристики об'єкта та дає змогу досліджувати зміни його параметрів під впливом передбачуваних активних дій.
Планування (оперативно-тактичне прогнозування) є наступним суттєвим етапом "утилізації" моделі. Воно здійснюється на основі сукупності таких принципів: цілісного розгляду об'єкту (змістовий аспект прогнозування), системного комплексного підходу (процесуальний аспект), неперервності, варіативності, відповідності умовам, колективності й колегіальності. Суть планування у межах проекту полягає у підпорядкованості змісту, методів та організації педагогічного процесу, його управління логіці функціонування даної моделі. Скласти план у межах проекту - це створити таку систему заходів на Bcix рівнях, що забезпечить реалізацію даної моделі. Цей вид діяльності безпосередньо сполучений з програмуванням. Якщо програма передбачає в co6i систему завдань, алгоритми їх вирішення, засоби розв'язання, то в процесі планування їх конкретизують до рівня безпосередніх дій, строків виконання та виконавців.
Задля оптимізації діяльності з реалізації проекту (моделі) необхідно визначати її ефективність під час самого процесу з метою поточної корекції, тобто шляхом органiзації системи педагогічного моніторингу. А кінцевим моментом с оцінка результативності діяльності та самого "продукту” проекту.
Технологія діяльності педагога зi створення проекту
I. Етап стратегічного прогнозування:
а) діагностико-прогностичний етап: вивчення проблем шкільної освіти;
потреб i можливостей, інтересів учнів; оцінка дидактичних можливостей предмета, теми щодо застосування проектної технології; визначення головних проблем;
б) визначення мети, постановка конкретних цілей та завдань.
II. Етап моделювання:
а)створення описово-структурної моделі (словесної, графічної або понятійного аналога) проекту;
б) визначення критеріїв ефективності проекту;
в) розробка моніторингової системи функціонування моделі (як i яким
чином контролюватиметься та оцінюватиметься діяльність учасників проекту на різних етапах).
III. Етап планування:
а) формування програми діяльності з реалізації проекту;
б) розробка плану в цілому та конкретних дій.
IV. Етап визначення ефективності полягає в оцінці як самої діяльності, так і якості кінцевого результату.

____________________________________
Типологізація педагогічних проектів
За метою та результатом діяльності: дослідницький, творчий, ігровий, інформаційний, практико-орієнтовний.
За змістом проекти: монопредметними, міжпредметними, надпредметними (позапредметними, метапредметними).
За місцем у дидактичному пpoцeci: випереджаючі, поточні, тематичні, підсумкові. За кількістю учасників: індивідуальні та колективні (парні, гpyпові).
За тривалістю проведення: міні-проекти (протягом уроку, заняття), короткочасні (кілька уроків з теми), середньої тривалості (до місяця), довготривалі (кілька місяців), лонгетюдні (які повторюються систематично, часом щорічно з метою моніторингу певних явищ, подій).
За характером контактів: внутрішні, зовнішні та міжнародні.
За ступенем самостійності у визначенні, плануванні та розв'язуванні проблем: репродуктивно-дослідні, відтворюючі (на основі повторення діяльності за певним взірцем, алгоритмом), що використовується для тренування, підготовки вчителів до подальшої самостійної діяльності; частково-пошукові (вчителю пропонується сформульована проблема, мета, завдання та вибір шляхів їх розв'язання); дослідницькі та експериментально-дослідницькі чи науково-дослідницькі (вчителю пропонується сформульована проблема, мета, завдання, а вчитель самостійно висуває гіпотезу або шляхи розв'язання, складає план перевірки чи досягнення результатів); евристичні або творчі (вчитель сам обирає проблему, формулює мету, завдання, шляхи, засоби її розв'язання, отримує i перевіряє результат).
В експериментально - дослідницьких (науково-дослідницьких) проектах, як правило, застосовують експеримент. Експеримент як самостійний метод має такі ознаки:
- діяльність, що організована на основі наукових даних у відповідності із теоретично обґрунтованою гіпотезою;
- запланований вплив на досліджуваний об'єкт, створенням нових явищ тощо;
- - дотримання точно врахованих i змінюваних умов;
- - глибокий аналіз та теоретичне узагальнення одержаних результатів;
- - можливість багаторазового повторення.
Педагогічний експеримент передбачає активний вплив на педагогічне явище чи процес шляхом створення нових умов, що відповідають меті дослідження.
За кінцевим результатом: теоретичні, теоретико-практичні та практико-орієнтовані. Перші передбачають створення суто теоретичного продукту методологічного або концептуального характеру, другі - розробки практичного спрямування та конкретних заходів (акції, навчальні та виховні заняття, отримання матеріальних результатів тощо), треті - включають повну реалізацію спланованого, розробленого на практиці з наступною оцінкою результативності.


Категорія: Поради психолога | Додав: Admin (14.02.2013)
Переглядів: 414 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Актуально


Перекласти сайт




Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 563

Час

Корисні посилання

 
 

 
Вивчаємо інформатику
 
Видавництво педагогічна преса
 

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Міні-чат

Вверх
© 2020 Богуславське НВО "Ліцей №3 - МАН"